А як тішились ми коли в наших магазинах появились товари в яскравих обгортках, напої в пластикових пляшках. Ростем! В нас тепер теж, як на Заході. А раніше (за союзу) були лише паперові, сірі кульки.  Рано тішились! Той паперовий кульок, викинутий на землю, під дією сонця та дощу, зникав через пару тижнів. А пляшки збирати - то був цілий "бізнес". А тепер... Дивитись гидко і страшно. Ці ж пакети і пластикові пляшки розкидані повсюди. Вони залишаться лежати для наших дітей та внуків.

  І нема тут кого винити. Ми самі те сміття викидаєм. Ніхто нам його здалека не привіз. Українська природа - "аби з двору". Пройдіться навколо Шумська. Страх і ужас! Чомусь українець, тільки переїхавши границю, зразу робиться дисциплінованим європейцем і бумажки ніде не кине - бо буде мати проблему, а тут можна робити все що хочеш. Сумно... Невіриться що ми це явище зможем подолати.

  В св'ятому письмі написано, що з часом наша Земля стане змарнована, як зношена одежа, але ще хотілося б щоб наші внуки побачили зелену травичку без пляшок та обгорток.