Про назву
Назва Шумське використовувалася офіційно з 1939 року, коли Шумськ втратив значення міста але став центром новоутвореного району внаслідок поділу колишнього Кременецького повіту Волинського воєводства Польщі. Того ж року Шумськ, так і як частина Західної України був захоплений військами Радянського Союзу в результаті пакту Молотова-Ріббентропа. Назва Шумське ніколи не прижилася і люди продовжували використовувати древню назву Шумськ, яку було відновлено Верховною Радою України у 1999 на честь 850ти-річчя Шумська. Історія
Перша письмова згадка про Шумськ міститься в Іпатіївському літопису під 1149 роком. На той час він був найбільшим містом південної Погорини, центром волості. 1233 року під Шумськом було розбито угорське військо. Перед битвою князь Данило Романович молився в міському храмі св. Симеона. 1259 року в Ш. провів мирні переговори з темником Бурундаєм князь Василько Романович Волинський. 1366 року за угодою між Литвою і Польщею Ш. відходить до Литви. Приблизно тоді ж центр міста переміщається з ур. Соснина в район. суч. Майдану Незалежності. Місто було оточене валами, до яких з півночі та сходу прилягав великий став. Річку Вілію перетинав міст та гребля, нижче якої були два водяні млини. Населення займалося рільництвом, скотарством, полюванням, рибальством, бортництвом, ремеслами. У 1513 році великий князь литовський видав грамоту на володіння Шумськом старості Кременецького замку, українському бояринові І.Богушу. Після його смерті в 1527 році сини і внуки поділили місто на дві частини - Шумськ із замком і Пігаси, розміщені на лівому березі Вілії. 1580 року Пігаси виділилися в самостійний населений пункт під назвою Рохманів. Близько 70 років точилася боротьба спадкоємців, внаслідок чого Шумськ далі занепадав і перетворився на невелике містечко. Після Люблінської унії 1569 р. Шумськ потрапив до складу шляхетської Польщі. У XVII ст. він перейшов до волинського воєводи М.Малинського. Власник містечка заснував василіанський уніатський монастир. 1676 року монастир перейшов до Францисканців. На 1868 рік у Шумську працювали цегельний, пивоварний, 3 шкіряні заводи, 2 невеликі ткацькі фабрики, де виготовляли полотно. Найбільшим підприємством був винокурний завод. Населення обслуговувала лікарня, відкрита 1874 року, де працювали лікар і акушер. Була аптека. Після 1-ї світової війни (1919) Шумськ захопили польські війська. Шумщина була осередком великого протипольського повстання у жовтні 1919 року Після всіх воєнних лихоліть 1921 року в місті працювали лише два приватні водяні млини. Більшість населення займалася сільським господарством. Після приєднання до СРСР (1939) Шумськ втратив статус міста, але став (1940) центром району. Статус міста було відновлено рішенням Верховної Ради України з нагоди 850-річчя Шумська (1999). Зараз у Шумську знаходиться ЗОШ І-ІІІ ст. номер 1 і 2, ліцей, Шумська районна ЦРЛ, районний будинок культури (РБК) та багато інших закладів. Шумськ згадують у Кресовій книзі справедливих на стор. 68. Економіка
Нині Шумськ — один із промислових центрів північного регіону Тернопільської області. У Шумську працюють наступні підприємства: 1. Маслозавод;
2.3 хлібозаводи;
3.Швейна фабрика СП "Сегеш-Україна";
4.Райдрукарня. Освіта і культура
Система закладів освіти міста включає:
2 загальноосвітні школи;
музичну і спортивну школи;
професійно-технічне училище.
Осередками культури Шумська (і Шумщини) є: районний будинок культури;
кінотеатр;
районний краєзнавчий музей. Пам'ятки
Цікаві місцеві архітектурні та історико-культурні (в т.ч. культові) пам'ятки: Преображенська церква (XVIII ст.);
старий млин (1905 рік)
Біля будівлі Шумської райдержадміністрації встановлено пам'ятник геніальному українському поетові і мислителю Т.Г. Шевченку. Відомі вихідці з Шумська З Шумська походять:
музичний теоретик та скрипаль Генрик Геллер;
генетик Гершель Роман;
художник Сергій Борейко;
трубач, лауреат міжнародних конкурсів Андрій Ільків;
примадонна сербської опери Світлана Декар;
польський письменник Лев Кальтенберг;
український письменник Сергій Синюк. Матеріал взято: Wikipedia
| 
