Субота, 25.11.2017, 03:48 | Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | Мій профіль | Вихід

Фото на сайті низької якості, з причини недостатнього виділеного дискового простору! Оригінали - в максимальній якості можна замовити. E-mail: photocyfra@ukr.net
Розділи

Категорії розділу

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Лiчильник вiдвiдин Counter.CO.KZ - безкоштовний лiчильник на будь-який смак! Український рейтинг TOP.TOPUA.NET free counters Locations of visitors to this page

Погода
Шумськ

Вхід на сайт

Валюта
Хрещатик курс долара ПриватБанк курс долара Райффайзен Банк Аваль курс долара Ощадбанк курс долара

 Чи помітили ви що його (пекельного вогню) побільшало в нашому житті? 
 Ви скажете - це про що він?   Поясню...
 Які колись наклейки чіпляли на скло автомобіля? Спочатку були назви брендів: Соні, Панасонік і т. д. Тоді це вважалось "крутим", як тепер кажуть. Купити  фірмену магнітолу було дуже дорого - то хоч назва фірми буде написана :). А тепер що чіпляють на авта? Тепер в моді - вогонь, полум'я. Ви скажете - ну це символ потужності і сили. Хай. Але чому в тому зображенні вогню лежить напівоголена особа жіночої статі (дівчиною я б це не назвав) з ріжками і хвостом, або щось подібне? 
 Якось, будучи в аеропорту Бориспіль,  бачив чорний великий джип обчіпляний тим полум'ям, з номером, в якому були цифри 666. Ви думаєте це випадково? Думаю - що цей власник дуже постарався щоб дістати такий номер. А ще придивіться на назви програм на телебаченні. Дуже багато слів - пекло, диявол, сатана. Я вже не кажу про фільми жахів. Я їх не дивлюсь. Але анонси їх, де показані ці потвори - вражають. Скажіть як треба обкуритися, чи ще щось зробити з собою, щоб намалювати таке? Якщо ці "митці" можуть намалювати таке, то що робиться в їхній уяві? Це страх! Напевне вони повністю пов'язані з тими кого так старано зображують. А комп'ютерні ігри, з тими самими, персонажами пекла.  
 І, що саме страшніше- все це тепер "їдять" діти!!! 
 Я бачив картинки цієї ж тематики в телефоні хлопця з добропорядної сім'ї.  (Просили налаштувати телефон).  
 В іншого,  теж в телефоні, - інформацію про проведення сатанинських шабашів. 
 А "хеллуїн"? 
Можна звинуватити великих мужів з Києва що вони допускають такі передачі в телебачення, можна винуватити теперішній час - що він такий поганий, і що  за цим всім стоїть сатана, і він працює не покладаючи рук.
 Так. Настає час його царства.  
 Бачучи це все,  задаймося питанням: - Куди ми йдемо? А точніше - куди нас ведуть, а ми послушно йдем? 
 Я думаю, для християнської країни, якою рахується і Україна - це питання номер один.
 За сатаною? 
 То ми християни? Може тільки в неділю, і на одну чи дві години? Чи ми взагалі - тільки рахуємось ними?
 Якщо ми таки християни, то давайте нагадаємо самі і розкажемо своїм дітям що є інше царство. Що Христос, на голгофському хресті переміг сатану і дарував нам спасіння від цього його світу та його правителя. 

 P.S. Бувши на зустрічі з високопосадовим міліціянтом,  почув таке: (на запитання кореспондента чи збільшились в нашому районі кількість справ пов'язаних з наркотиками?), він відповів запитанням: -  чи може людина, в неділю,  прийшовши з церкви,  продавати наркоту? 
... Читати далі »
Переглядів: 412 | Додав: Ark | Дата: 13.03.2011 | Коментарі (1)

Якось читаючи книгу Джерома Клапка Джерома "Троє в одній човні, не рахуючи собаки", я вловив одну думку, що дуже мені сподобалась – (цитата)"у його словах полягає справжня мудрість, прикладена не тільки до справжнього випадку, але і до усієї нашої прогулянки по річці життя взагалі. Багато хто, ризикуючи затопити свій корабель, навантажує його всякими речами, які здаються їм необхідними для задоволення і комфорту в дорозі а насправді є даремним мотлохом.

Як вони захаращують своє утле суденце по самі щогли дорогими сукнями і величезними будинками, даремними слугами і безліччю світських друзів які ні в що їх не ставлять і яких самі вони не цінують, дорогими веселощами, які нікого не веселять, умовностями і модами, удаваністю і марнославством і - найогрядніший і безглуздіший мотлох - страхом, як би сусід чого не подумав; розкішшю, що призводить до пересичення, задоволеннями, які через день набридають, безглуздою пишнотою яка, як залізний вінець злочинців, заливає кров'ю наболілий лоб і доводить до непритомності того, хто його носить!

Мотлох, усе мотлох! Викиньте його за борт! Це через нього так важко керувати човном. Це він робить судно таким громіздким і нестійким. Ви не знаєте ні хвилини відпочинку від тривог і занепокоєння, не маєте ні хвилини дозвілля, щоб віддатися мрійливому неробству, у вас немає часу помилуватися грою тіней, що ковзають по поверхні річки, сонячними відблисками на воді, високими деревами на березі що дивляться на власне своє віддзеркалення, золотом і зеленню лісів, ліліями білими і жовтими, темним очеретом, що колихається, осокою і синіми волошками.

Викиньте весь цей мотлох за борт! Нехай ваша життєвий човен буде легким і несе лише те, що необхідно: затишний будинок, прості задоволення, двох-трох друзів, гідних називатися друзями, того, хто вас любить і кого ви любите, кішку, собаку, декілька трубок, скільки треба їжі і одягу і трішки більше, ніж треба, напоїв, бо спрага - небезпечна річ.

... Читати далі »

Переглядів: 349 | Додав: Ark | Дата: 04.02.2010 | Коментарі (2)

Маючи часто справу зі складною технікою, мені здалося що в більшості випадків, українці, (не знаю як з цим справи у інших народів) придбавши яку-небудь техніку, починають читати до неї інструкцію тоді, коли вже щось в ній починає "іскрити, диміти і пахнути". Ні, щоб спочатку прочитати як користуватись даним апаратом чи механізмом, щоб запобігти його несправності, або руйнуванню, ми, покладаючись на те, що в наших друзів чи знайомих є щось подібне, а ми ж "у курсі дєла", зразу ж починаємо використовувати пристрій на ділі. І, якщо він не сильно "дуракоустойчивий" :) ми його точно зіпсуємо.

В інших випадках, замість того щоб сісти з інструкцією та апаратом, та вивчити як ним користуватись, ми не бажаючи витрачати час, звертаємось до "спеців" або знайомих що вже користуються чимось подібним, щоб вони нам швиденько розказали, що тут можна нажимати, а що ні, і що робити коли засвітиться ця лампочка. Не думачи про те, що вони теж люди, і можуть помилятися, забутися, і взагалі може їхній апарат тільки зовні подібний до нашого, а насправді це зовсім інша модель з іншими функціями та іншим управлінням.

До чого я веду?

Якщо, по своїй необачності чи недалекоглядності, пристрій що ми зіпсували (причинивши шкоду, в ліпшому випадку, тільки своєму помешканню, бюджету своєї сім'ї, а в гіршому - і своєму здоров'ю) ще можна відремонтувати, чи купити інший, то з життям, що нам дано Творцем, так зробити не легко, а в деяких випадках і неможливо. А читати інструкцію (Біблію) до даного нам життя, не хочеться. І ми знову покладаємося на "спеців" (священників), досвід інших людей, замість того щоб самим прочитати Інструкцію до нашого життя. І не зробити тих помилок, які завдали б нам великої шкоди, а то й зовсім зіпсували наше життя. 

Тож йдімо по життю, міцно тримаючи в руках Інструкцію до нього!

P.S. А коли нам щось в Інструкції не зрозуміло, то тоді варто звернутись до спеців щоб нам пояснили той, чи інший пункт. :)

Переглядів: 345 | Додав: Ark | Дата: 04.02.2010 | Коментарі (0)

 Зараз в ЗМІ часто можна побачити матеріали про причетність того чи іншого кандидата в президенти до єврейської нації. Часто-густо й серед простих людей підіймається ця тема. Багатьох хвилює те, що євреї, зазвичай, багаті і освітчені люди, що досягли успіхів в бізнесі, культурі, і т.д. - живуть заможно. І люди думають, що якби їх (євреїв) не було б на Україні, то українцям жилося ліпше. Я думаю що це хибна думка. Поясню чому.

  В Біблії є написано що народ який благословляє (робить добро) для євреїв, і сам буде жити добре. Чому? Тому що це вибраний Богом народ. Чому? :) Я не вірю в такого Бога, в якого можна спитати - чому? То вже не Бог. Попробуйте в президента спитати, чому ти зробив так, а не інакше? Не думаю що ви зможете його запитати. А якщо і зможете, то навряд чи він вам особисто відповість. А це Бог-Творець! А не якийсь президент. :)

  Мені не приходилось у житті мати знайомих євреїв. Я думаю що це звичайні, точно такі як ми, люди. По розповідях мого діда, що багато прожив з ними, вони не ліпші, і не гірші за нас. Але Бог чомусь вибрав цей народ серед інших, і це його право.

Може тому США стали заможною країною, що дали притулок євреям і допомогли їм відновити свою країну.
  В Інтернеті можна найти розповіді тих євреїв що родились і жили у нашому місті. Для них Шумськ був рідним містом. І можливо наш Шумськ, (за словами поета Сергя Синюка - "милуваний Господом з небес"), теж довший час бережений Богом від всякої стихії через те, що певного часу став домівкою для багатьох із них.

Переглядів: 376 | Додав: Ark | Дата: 23.12.2009 | Коментарі (0)

   Нещодавно переглядав старе відео. Рік, десь, приблизно 1996. Знята доріжка пішохідна між Шумськом та Чирянкою. Замітив, що меньше таки сміття було розкидано. Ну будяки були, і не маленькі, але пляшок і торбинок майже не було.

  А як тішились ми коли в наших магазинах появились товари в яскравих обгортках, напої в пластикових пляшках. Ростем! В нас тепер теж, як на Заході. А раніше (за союзу) були лише паперові, сірі кульки.  Рано тішились! Той паперовий кульок, викинутий на землю, під дією сонця та дощу, зникав через пару тижнів. А пляшки збирати - то був цілий "бізнес". А тепер... Дивитись гидко і страшно. Ці ж пакети і пластикові пляшки розкидані повсюди. Вони залишаться лежати для наших дітей та внуків.

  І нема тут кого винити. Ми самі те сміття викидаєм. Ніхто нам його здалека не привіз. Українська природа - "аби з двору". Пройдіться навколо Шумська. Страх і ужас! Чомусь українець, тільки переїхавши границю, зразу робиться дисциплінованим європейцем і бумажки ніде не кине - бо буде мати проблему, а тут можна робити все що хочеш. Сумно... Невіриться що ми це явище зможем подолати.

  В св'ятому письмі написано, що з часом наша Земля стане змарнована, як зношена одежа, але ще хотілося б щоб наші внуки побачили зелену травичку без пляшок та обгорток.

Переглядів: 385 | Додав: Ark | Дата: 21.12.2009 | Коментарі (3)

  Люблю пройтися містом вечерком. Є, як тепер кажуть така "фішечка". :) Більше гуляю старою частиною міста, а то щось потягло мене на нові вулиці. 
  Росте статок українців - хати в 2, а то й в 3 поверхи, ще й підвал. Гарні хати стоять! Багато під "мармуровою кришкою" що надає їм схожості до пам'ятників на цвинтарі. Кругом порядок, а життя не видно. Ввечері десь на першому поверсі, чи в підвалі блимає "плазма" - от все життя. От якби в подвір'ї такого будинку гралася б купа дітей, та десь на лавочці під хатою сиділи б дідусь з бабусею - картина була б інша. А так... Хотів написати, що хати рівними рядами стоять і тишина, але не получиться. Собацюра майже в кожному подвір'ї. :)

Переглядів: 397 | Додав: Ark | Дата: 16.12.2009 | Коментарі (1)

   Недавно слухав одну проповідь Олекандра Шевченка  і там почув цікаву думку про те що батьки не можуть навчити того, що самі не мають. Наприклад. Батько не може навчити дитину говорити правду, якщо сам є брехуном. Або мати навчити дитину бути скромною, якщо сама такою не є.
  Як і в матеріальному житті ми не можемо дитині дати того чим самі не володіємо, так і в духовному. 
Часто можна почути що батько навчає сина, скажем, не палити коли сам "смалить", і т.д. 
Те саме тепер стосується політиків, "зірок", священників і т.д. Тих що розказують що треба не красти, а самі крали і далі крадуть. Бути чесними, хоча самі брешуть. Тут варто було б згадати цитату з Святого письма: Від Матвія Глава 23
Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх, і сказав: На сидінні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї. Тож усе, що вони скажуть вам, робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони та не роблять того!

  Може і колись так було, але мені здається що в меньшою мірою.
Переглядів: 304 | Додав: Ark | Дата: 15.12.2009 | Коментарі (0)

   Як назвати цю рубрику?
   "Блог" - щось на блоху схоже, та й я сам толком не знаю що то таке.
Колись, за союзу екскурсії часто організовували в Брестську фортецю. І я там був зо 2 рази. Якось ми там купили гумористично-сатиричний журнал. "Вожик" - називався. Я думаю що то їжак по-білоруськи. Аналог нашого "Перця". В тому "Вожику" була рубрика, подібна до рубрики "Страшне перо не в гусака" в "Перці". Вона називалася - "Пяро нарипела". :)
   Підходяща назва для моєї рубрики. Але де вже там те "пяро"? А назвати "клава наклацала" теж якось не дуже.
   "Думки вголос"?
   Думки то так, але "вголос" - не підходить.
   Думка. Хороше таке українське слово - "думка". Таке щось легеньке, як хмаринка. Не те що російське -"мьісль". Це щось таке тяжке і конкретне.
Так от, захотів я тут ті думки записати. Скажете, теж мені, мислитель "виськався", філософ. :) Демокріт, Сократ... і цей туди ж. Та ні, це я просто так, від безсоння. :)

Переглядів: 426 | Додав: Ark | Дата: 14.12.2009 | Коментарі (0)

Дарунок Оголошення
Ваші цифрові фото за 2,50 грн (10х15) тел.:0970015533 Продам планшетний ноутбук для художника Gateway M285

Новини

Міні-чат

Друзі сайту

Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Пошук на сайті

Архів записів

Боярський Аркадій © 2017Конструктор сайтів - uCoz